Поки Віктор Медведчук сидить у СІЗО, його бізнес отримує нове життя. «Нафтогаз України» у вересні запускає перші 30 заправок, які раніше були частиною мережі Glusco.
Ці АЗС будуть працювати під брендом U.GO, який «Нафтогаз» запустив у 2017 році в Харківській області. «Це невелика мережа навіть за регіональними мірками, на національному рівні взагалі невідома», – каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Пальне мережі постачав Шебелинський НПЗ, який належить «Нафтогазу». Завод розміщений у 50 км від Харкова, тому він зупинився на початку війни. До війни U.GO намагалася розвиватись за лоукост-моделлю, каже аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко. «Але зараз це не виходить, бо втратили доступ до НПЗ», – зауважує він. Компанія змушена імпортувати пальне з Заходу, як і решта гравців ринку.
Всього «Нафтогаз» отримав понад 100 заправок та чотири нафтобази Glusco, які були заарештовані в червні 2021 року. На той момент мережею володів ізраїльський бізнесмен Нісан Моїсеєв, якого розслідування «Радіо Свобода» пов’язує з Віктором Медведчуком.
У грудні 2021 року Glusco оголосила, що мережу придбав грецький бізнесмен Дімітріос Аніфантакіс, пізніше – громадянин Кіпру Александрос Александру. Але в травні 2022 року уряд передав усю мережу Glusco в управління «Нафтогазу».
Цінність АЗС Glusco в їхній київській мережі, де зосереджено більше половини станцій, каже Сіренко. «У них непогані сучасні станції», – каже Куюн.
«Нафтогаз» поки що не може запустити всі станції мережі Glusco. На жовтень 2021 року половина АЗС мережі були здані в оренду, за даними профільного видання enkorr. Строк оренди може досягати пʼяти років, і «Нафтогаз» поки що не розриває ці контракти, каже Сіренко. «Вони запускають тільки ті станції, які не в оренді», – погоджується Куюн.
Чи зможе «Нафтогаз» нав’язати конкуренцію
У квітні–травні в Україні вирувала паливна криза. Національний постачальник пального міг би суттєво покращити ситуацію та завоювати свою долю на ринку, каже Сіренко. «Але «Нафтогаз» чомусь проґавив цей час», – каже він. Ринок уже наситився, конкурувати буде набагато важче, додає він.
На запуск перших станцій пішло майже чотири місяці. Чому так довго? Головна причина затримки – вирішення всіх юридичних питань, каже Олексій Рябчин, радник голови «Нафтогазу України». «Щоб максимально знизити можливість повернення активів до попереднього власника через суд», – каже він.
Єдиною перевагою національної мережі може стати низька ціна пального, каже Сіренко. За його даними, зараз маржа великих гравців роздрібного ринку на літрі – 25%. «Великі мережі імпортують дизель по 44 грн за літр, а продають по 55 грн», – каже він.
При цьому ринок суттєво скоротився. На деяких АЗС продажі впали вдвічі, вважає він. Споживання бензину в Києві знизилось на 15-20% від довоєнного, каже Куюн.
Якщо «Нафтогаз» вийде на ринок з ціною на 4-5 грн менше, то може поборотись за свою частку, каже Сіренко. «Так вони добряче розбурхають ринок», – додає він.
Ціни в першій АЗС «Нафтогаза» в Києві на 8 вересня: А-95 – 47,99 грн за літр, дизпальне – 52,99 грн за літр. ОККО і WOG, наприклад, пропонують бензин А-95 по 51 грн за літр, дизель – по 55 грн за літр, за даними Консалтингової групи А-95.
Середня вартість в країні: А-95 – 49,78 грн за літр, дизпальне – 53,36 грн за літр.
Утім Куюн і Сіренко погоджуються, що низьких цін буде замало. «Потрібні потужний маркетинг, упізнаваність та довіра до бренду, смачна кава та хот-доги», – каже Куюн. «У АЗС «Нафтогазу» нічого з цього немає», – додає він.
Трейдинговий бізнес потребує швидкості в прийнятті рішень, додає Куюн. Державні компанії повільні, вони мають проводити тендери, чекати місяцями узгоджень від правління та наглядової ради, каже він. Так цей бізнес не працює, впевнений Куюн.
У «Нафтогазу» є досвід та компетенції управління роздрібним паливним бізнесом, щоб ефективно конкурувати за споживача, не погоджується з експертами Рябчин із держкомпанії.
Він нагадує, що група володіє «Укравтогазом», який продає автогаз і має 90 станцій. Група також володіє 50%+1 акція «Укрнафти», яка має близько 540 станцій, а з 2017 року «Нафтогаз» розвиває мережу U.GO.
Амбіції «Нафтогазу»
Мета мережі «Нафтогазу», за словами Рябчина, – подолання дефіциту пального та створення додаткової конкуренції на ринку.
«Нафтогаз», за його словами, має стати сервісно-орієнтованою компанією. «Будемо надавати весь спектр послуг сучасних АЗС», – каже він. Також у планах компанії розвивати електрозаправки, яких у групи поки що тільки 10, а в перспективі – водневі заправки для вантажного транспорту, додає Рябчин.
У кінці травня голова НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко заявив, що компанія має наміри стати оператором національної мережі з часткою на ринку нафтопродуктів до 30%.
За рахунок чого компанія буде нарощувати свою вагу? Наступна мережа, яку може отримати «Нафтогаз», – це «Татнєфть», говорить Сіренко. Активи компанії були заарештовані в травні та передані до АРМА. «Це понад 70 заправок», – каже він. Ще один претендент – мережа AMIC Energy, активи якої були арештовані в серпні. Цій мережі належить близько 200 АЗС і чотири нафтобази. Утім, як зазначає Сіренко, мережа продовжує працювати під старим брендом, і поки що її активи не були передані до АРМА. На українському ринку понад 5000 заправок, а тому «Нафтогазу» ще далеко до того, щоб стати помітним гравцем, каже Куюн.
Йдеться у дописі на офіційному сайті Forbes