Про це свідчать дані нового звіту Стокгольмського інституту дослідження миру SIPRI, інформує DW.

Україна впродовж 2022-го року вийшла на третє місце за глобальними обсягами імпорту озброєнь. Такі дані містяться в оприлюдненому в понеділок, 13 березня, актуальному звіті Стокгольмського інституту дослідження миру SIPRI, який вивчає світові тенденції на цьому ринку. У випадку України, яка між 1991 і 2021 роками імпортувала дуже мало зброї, це явна зміна тренду, пов'язана з початком повномасштабної війни Росії, пояснюють дослідники.

На третє місце за обсягами імпорту озброєнь Україна у 2022-му вийшла завдяки збройній допомозі зі США та європейських країн, поступившись лише Катару та Індії. "Війна (РФ проти України. – ред.) матиме значні наслідки для майбутніх відносин між постачальниками та одержувачами зброї в усьому світі", – прогнозують аналітики у звіті.

П'ятірка основних постачальників зброї Україні

З 29 держав, які торік поставляли зброю Україні, основними були США – 35 відсотків загального імпорту зброї до України надійшло саме від американських партнерів. Польща стала другою (17 відсотків), на третьому місці Німеччина (11 відсотків), далі Велика Британія (10 відсотків) і замикає основну п'ятірку Чехія (4,4 відсотка).

У 2022 році обсяг експорту озброєнь зі США в Україну різко зріс, наголошується у звіті SIPRI. Щоправда, в Україну постачалося відносно не таке сучасне або вживане військове обладнання зі складів США. Рівень експорту озброєнь зі США в Україну торік хоча й зріс, але все одно був нижчим у порівнянні з рівнем експорту до Кувейту, Саудівської Аравії, Катару та Японії. Ці країни отримали від США нову і сучасну зброю, таку як бойові літаки та системи ППО.

Які озброєння отримала Україна?

Основна номенклатура озброєнь для України у 2022 році постачалася з уже наявних запасів. Серед іншого, це 228 артилерійських установок і приблизно 5000 керованих артилерійських снарядів зі США, 280 танків з Польщі та понад 7000 протитанкових ракет із Великої Британії тощо. Також були поставлені й деякі нові зразки озброєнь, такі як сучасні системи ППО з Німеччини, Польщі, Британії та США.

У багатьох випадках постачання зброї Україні однією державою фінансувалося іншими державами або Європейським Союзом через кошти Європейського фонду миру. До кінця 2022 року ЄС виділив 3,1 мільярда євро на фінансування військової техніки для України, йдеться у документі.

Дослідники нагадують, що Київ торік не отримав всіх тих типів зброї, про які просив союзників, адже на різних етапах виникали розбіжності щодо того, яку зброю ті чи інші країни готові були поставити. Наприклад, якщо Польща та Чехія поставили танки в Україну вже у першій половині 2022 року, то Німеччина, Велика Британія та США "дозріли" до цього рішення лише наприкінці минулого або на початку поточного 2023 року. 

Особливо делікатною темою стали бойові винищувачі, а також далекобійні ракети, вказують аналітики стокгольмського інституту. "У 2022-му році країни НАТО відхилили запити України на постачання бойових літаків і ракет великої дальності через занепокоєння, що це може призвести до подальшої ескалації. Водночас вони постачали таке озброєння іншим державам, залученим у конфлікти, особливо на Близькому Сході та в Південній Азії", – коментує старший науковий співробітник SIPRI Пітер Веземан.

Загалом, як зазначається у документі, постачання зброї в Україну виявилися "життєво необхідними" для зусиль України із зупинення російського наступу. Росія, навпаки, покладалася майже повністю на зброю власного виробництва, хоча у 2022-му вона імпортувала озброєння з Ірану, нагадують у звіті SIPRI. 

Вторгнення Росії в Україну, ймовірно, спричинить додаткові обмеження на здатність Росії експортувати зброю, оскільки вона віддасть пріоритет її виробництву для власних потреб, а не для експорту, вважають у SIPRI. Крім того, багатосторонні санкції у поєднанні з тиском з боку США та їхніх союзників з тим, щоби утримати потенційних покупців від замовлень у РФ, також перешкоджатимуть експорту російських озброєнь.

На ринку експорту озброєнь протягом трьох десятиліть домінували США та Росія, нагадують експерти SIPRI. Однак тепер розрив між ними помітно зростає, а натомість він скорочується між Росією та третім за величиною глобальним експортером –Францією.